- самосійний
- —————————————————————————————самосі́йнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
самосійний — а, е. 1) бот., с. г. Який виріс із насіння, що саме висіялося. 2) перен., рідко. Те саме, що самородний 2). 3) у сполуч. зі сл. дитина, син, дочка, перен., заст. Позашлюбний … Український тлумачний словник
Салоники — Город Салоники Θεσσαλονίκη Флаг … Википедия